Про звільнення
Трудові строкові або безстрокові договори можуть бути розірвані власником у випадках:
1) змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників – за згодою профспілки;
2) виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок недостатньої кваліфікації або стану здоров’я, які перешкоджають продовженню даної роботи, а так само в разі скасування допуску до державної таємниці, якщо виконання покладених на нього обов’язків вимагає доступу до державної таємниці - за згодою профспілки;
3) систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;
4) прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин – за згодою профспілки;
5) нез’явлення на роботу протягом більш як чотирьох місяців підряд внаслідок тимчасової непрацездатності – за згодою профспілки;
6) появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння – за згодою профспілки;
7) винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу – за згодою профспілки;
8) вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи – за згодою профспілки;
Не можна звільнити працівника в період тимчасової непрацездатності або під час перебування його у відпустці.
Власник зобов’язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку, копію наказу про звільнення, виплатити всі суми, що йому належать. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред’явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми власник повинен письмово повідомити працівника перед виплатою. В разі невиплати – власник повинен сплатити зарплату за весь час затримки.
Про вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за 2 місяця.
Реорганізація, часткове зупинення виробництва, що тягнуть за собою скорочення, можуть здійснюватись тількі після завчасних консультацій з профспілками – ст. 49. Про зміну діючих умов оплати праці в бік погіршення, власник повинен повідомити працівника не пізніше як за 2 місяця до змін – ст. 103.
При скороченні чисельності чи штату переважне право на залишення надається:
1) сімейним – при наявності 2-х і більше утриманців (діти, особи похилого віку)
2) особам в сімї яких немає інших з самостійним заробітком;
3) студентам;
4) працівникам з тривалим безперервним стажем;
5) учасникам бойових дій, інвалідам війни;
6) авторам винаходів;
7) особам які дістали трудове каліцтво на цьому підприємстві
Звільнення вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років (до шести років — частина шоста статті 179), одиноких матерів при наявності дитини віком до чотирнадцяти років або дитини-інваліда з ініціативи власника або уповноваженого ним органу не допускається, крім випадків повної ліквідації підприємства, установи, організації, коли допускається звільнення з обов’язковим працевлаштуванням.
Забороняється відмовляти вищезазначених категорій у прийнятті на роботу. У разі відмови працевлаштування, власник зобов’язаний повідомляти їм причини відмови у письмовій формі.
У разі звільнення працівника йому виплачується грошова компенсація за всі не використані ним дні щорічної відпустки, а також додаткової відпустки працівникам, які мають дітей – ст. 83.
| 
